бардзо

1. (уживається переважно в західних говірках) дуже, надзвичайно, високою мірою; вельми.

2. (уживається переважно в західних говірках) швидко, поспішно, негайно.

Приклади:

Приклад 1:
— Шкода, бардзо шкода, що ми з паном вельможним навпаки розійшлися думками, — відрізав з пихою гетьман коронний, — але тим паче я поступитись своїми не можу і даю наказ: сьогодні ж уранці всіма потугами вдарить на Бушу, сплюндрувати її, розграбувати до пня, жодної душі не випустити живою, жодної, — наддав він, — пріч вродливиць з жо-ноти… а гірших — татарам. — Я повинен коронному гетьману заявити, — напружив слово Лянцкоронський. — Невідомий автор