барачний

1. Стосовний до бараку, властивий бараку; призначений для бараку.

2. Стосовний до барака (старшини козацького війська), властивий бараку; бараків.

Приклади:

Приклад 1:
А цвинтар, що праворуч, зарився в стоси жовтого листя, i по колiна загрузли могильнi верби… Ну i прислухався Мазiй, санiтар барачний, i чути було — шарудять у листях мишенята дощовитої осенi. То падають дрiбненькi горошинки, щоб напоїти землю невеселим сумом.
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”

Приклад 2:
…Рипнули перелякано ворота у барачний двiр. …А далеко гудiло радiо на тисячi гiн про журбу нашої невеселої країни.
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”

Приклад 3:
…А на цвинтарi вже вирили чоловiка голубого, i барачний лiкар так визнав: умер вiд задухи, отож живим закопали. I рветься вже собака до баракiв, нюхом чує, де злодiї.
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”