1. Окрема споруда або спеціально відокремлена частина християнського храму (переважно в західній архітектурній традиції), призначена для здійснення обряду хрещення (таїнства хрещення) через занурення у воду, що містить купіль або басейн.
2. У католицькій та протестантській традиціях — невелика каплиця або прибудова до церкви з постійною купіллю для хрещення, часто круглої або восьмикутної форми.
3. В архітектурі — тип центрально-купольної споруди, що поширився в ранньохристиянський та романський періоди, найчастіше окремо стоїть поряд із собором (наприклад, відомі баптистерії у Флоренції, Пізі).