метауправління

1. (філософія, кібернетика) Вищий рівень управління, що стосується не безпосередньо об’єкта, а системи управління ним; управління процесами управління, включаючи вибір цілей, стратегій, критеріїв та методів регулювання.

2. (менеджмент) Процес планування, організації, контролю та аналізу власної управлінської діяльності керівника або організації з метою підвищення її ефективності; самокерування в контексті управлінських функцій.