Метгемоглобінемія — патологічний стан, при якому в крові значно підвищується вміст метгемоглобіну, похідної гемоглобіну, що не здатний переносити кисень, що призводить до кисневого голодування тканин.
Метгемоглобінемія — спадкове або набуте захворювання, спричинене дефектом ферментних систем еритроцитів або дією токсичних речовин, що характеризується ціанозом (синюшністю шкіри) та симптомами гіпоксії.