бабин

1. Який стосується баби (старшої жінки, повитухи, знахарки), належить їй або характерний для неї.

2. У складі народних назв рослин, тварин, явищ природи тощо: пов’язаний з народними уявленнями про діяльність або властивості баби-знахарки; наприклад: бабин віл (вид комахи), бабина коса (рослина), бабине літо.

3. У складі власних назв географічних об’єктів, зокрема гір, ярів, полів: за переказами, пов’язаний із місцем перебування або діяльності знахарки.

Приклади:

Приклад 1:
На припічку сидів син бабин. — А хоть би-м продавси, то топлива нівідки вам не дістану, а хоть би-м украв, та й імуть.
— Зеров Микола, “Камена”