1. Сполучник, що вживається для вираження підсилення, протиставлення або несподіваного висновку; відповідає значенням “але”, “проте”, “однак”, “та”.
2. Уживається на початку речення для вираження підсилення, наголосу на думці, що висловлюється; відповідає значенням “адже”, “та ж”, “хіба”.
3. (У складі сполучників) Складовий елемент складних сполучників “а ба”, “ба й”, “ба навіть”, “ба й то”, що слугують для вираження протиставлення, уточнення чи підсилення.