Словник Української Мови
Буква
1. Тіло людини або тварини, штучно збережене від розкладання за допомогою спеціальних засобів (бальзамування) та процедур, що було поширено в стародавніх культурах, зокрема в Єгипті.
2. Тіло людини або тварини, що природним чином (внаслідок впливу низької температури, сухого повітря, певних ґрунтів тощо) збереглося від розкладання протягом тривалого часу.
3. Перен. про дуже худу, зморщену людину або про людину, яка виглядає безжиттєво, застигло.
Приклад 1:
Її учасники виявили скельну гробницю фараона Тутмоса IV з потаємною камерою, в якій розміщувались останки родичів фараона Ехнатона та невідома мумія в чужому саркофазі. Таємницю цього поховання вчені ще й досі не розгадали.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Приклад 2:
Мумія фараона лежала в одному з восьми, вміщених один в один, саркофагів — чотирьох дерев’яних ящиків, оббитих золотим листом, саркофага, вирубаного з монолітного блоку жовтого кварциту, та трьох антроповидних домовин, дві з яких зроблено з дерева та золота, а третя — з листового золота товщиною 2,5—3,5 мм і вагою понад 200 кг. Лице мумії прикривала золота маска (вагою 9 кг).
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”