біма

1. У буддизмі — священна область, простір навколо храму або монастиря, де дотримуються особливих духовних правил і заборон.

2. У давньогрецькій архітектурі — висока частина сцени в театрі, призначена для виступу акторів.

3. У християнській архітектурі (переважно вірменській та візантійській) — вівтарне підвищення, солея, простір перед іконостасом у храмі.

Приклади:

Відсутні