білет

1. Документ, що дає право на проїзд, вхід кудись, участь у чомусь або отримання чогось; квиток.

2. (історичне) Папірець із запитанням для екзамену, який витягує той, хто складає іспит; екзаменаційний квиток.

3. (історичне) Коротка офіційна записка, повідомлення; білєт.

Приклади:

Приклад 1:
– Слухайте,- по­чав ста­но­вий: – дивіться на ме­не… Як крут­ну пра­во­го ву­са – кла­ди нап­ра­во білет; а крут­ну ліво­го – наліво… Глядіть мені! Кажучи ос­таннє сло­во, Дмит­рен­ко пог­ро­зив пальцем, по­вер­нув­ся, грюк­нув две­ри­ма пе­ред са­мим но­сом у глас­них та й скрив­ся у ко­ри­дор.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”