біганина

1. Похідне від дієслова “бігати”: метушливе, безладне пересування з місця на місце, часто без чіткої мети або через поспіх; метушня, клопіт, пов’язані з необхідністю кудись поспішати або щось негайно виконувати.

2. Розмовне позначення швидкого, інтенсивного руху (бігу) групи людей або тварин, що створює враження загальної метушні.

Приклади:

Приклад 1:
Всі знали, що означає та біганина вчвал по коридору, те безперервне гримання засувів, той тупіт нагорі, те гудіння машин за мурами, ті приглушені викрики істеричні вигуки, несамовиті зойки десь… Це почався буденний, «робочий» день. Шкваркнула кормушка й схвильований та спітнілий конвоїр зашипів у камеру: — На «Бе»!
— Невідомий автор

Приклад 2:
За ці дні: перша участь (16/VІІ) в засіданнях правописної комісії; біганина з приводу придбання піаніно; марш на Малу студію «Укрфільму», бо трами зараз не ходять; вживання всяких заходів, щоб добути хліба; хвилювання щодо харчів, бо 20/VІІ закривають базари й забороняється всякий довіз продуктів. А що ж буде, чим і як жити? — Невідомий автор