Бівектор — у математиці, зокрема в геометричній алгебрі, елемент зовнішньої алгебри другого ступеня, який можна інтерпретувати як орієнтовану площинну площу, утворену зовнішнім добутком двох векторів. Він узагальнює поняття вектора, що задає напрямок, на двовимірну площину та задає її орієнтацію і величину.
Бівектор — у фізиці та інженерії, математичний об’єкт, що використовується для опису обертальних рухів, плоских перетворень або для компактного представлення симетрій у просторі.