пустун

1. Той, хто пустує, грається; жартівник, бешкетник.

2. (у зоології) Народна назва деяких комах, зокрема жука-довгоносика (Otiorhynchus), який пошкоджує садові та лісові рослини.

3. (у ботаніці) Народна назва рослини з родини айстрових — будяка повстистого (Cirsium eriophorum).

Приклади вживання

Приклад 1:
З б и т о ч н и к — витівник, пустун, шибеник. З б у й — розбійник.
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: іменник (однина) |