пустиня

1. Велика безводна та майже без рослинності територія з піщаним, кам’янистим або соляним ґрунтом, що утворюється в областях з посушливим кліматом.

2. Переносно: безлюдне, спустошене або безплідне місце; символ безпліддя, самотності або духовної виснаженості.

3. У географії як власна назва: частина назви конкретних природних зон, наприклад, Сахара, Каракуми, Гобі (пустеля Сахара, пустеля Гобі).