1. У математиці, зокрема в комплексному аналізі та геометрії — такий спосіб або властивість, що лише зовні нагадує конформне відображення (зберігає кути між кривими в нескінченно малих областях), але насправді не є повною мірою конформним або зберігає кути лише з певними обмеженнями.
2. У переносному значенні — формально, зовнішньо демонструючи згоду або пристосованість до норм, правил або думки оточення, але без внутрішньої ідентичності чи справжньої відповідності; удавано конформно.