Древослів

Словник Української Мови

булла

Буква

1. Офіційний папський документ із свинцовою або золотою печаткою (буллою), що містить важливі постанови, надання привілеїв, призначення на посади тощо.

2. Сама ця кругла металева печатка (зазвичай свинцева, рідше золота), якою скріплювалися такі документи, часто із зображенням апостолів Петра і Павла та іменем правлячого папи.

Приклади вживання слова

булла

Приклад 1:
Але важко уявити, якою повинна булла бути майстерність архітекторів, щоб точно розрахувати та висікти з шматку суцільного каменя такі циклопічні монолітні надгробки. Через рясноту гробниць у XIX ст.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 2:
«Дивіться, люде: осьде булла, Що я читав…» — і показав Перед народом. Всі здрогнули: Іван Гус буллу розідрав!! — Невідомий автор

More posts