протилежний

Приклад 1:
), що за покійника конче треба відслужити панахиду, без огляду на те, чи він сам наклав на себе руки, а чи хтось прислужився до цього, змушуючи невпокоєну душу шукати теревенів із живими, — йому, Гримайлові, ніколи не вияснилася б з такою чіткістю внутрішня, чуттєва основа довгого й короткого коріння слів, хоча він, Гримайло, давно вже дійшов висновку, що первинні слова, такі, як вода, вітер, вогонь мають найглибше коріння в людській психіці, на відміну від далеко пізнішого слова, як, приміром, телефон, котре ще не пустило коріння (цей процес потребує не одного тисячоліття) й покищо лишаєм сидить на поверхні людської психіки, не мавши в собі, самозрозуміла річ, того внутрішнього високовольтного заряду, яким диспонують слово, вода, земля, дерево, сонце, що творять ніби магнетне поле, основне ядро людських почуттів, а, перегодя річище, з якого вигромаджуються, іноді перехоплюючи на короткий час чужі заряди, вторинні й третинні почуття, відповідно до своєї шутенької плошинности, устатковані, замість довгим чи коротким корінням, самими желятиновими пагінцями, не більшими за пуголовків, перетворення на справжнє коріння яких лежить у далекому майбутньому, — у чому, зрештою, йому, Гримайлові, визнав рацію мертвий професор Сорока, котрий, навіть згодом, коли він, Гримайло, повністю усвідомив, що професор — таки мертвий, залишив у ньому, Гримайлові, виразне почуття, непідвладне розумові, що професор — попри очевидну дійсність, живий, ба більше, що його недавній похорон — це фатальне непорозуміння, що його він, Гримайло, не годен збагнути, хоча водночас його напастувала й думка: подальшим, нехай і яким фасцинуючим, дискусіям із мертвим професором Сорокою треба покласти край, без огляду на той факт, що тієї хвилини (і це, властиво, й змусило його, Гримайла, перегодя дещо замислитися), як професор Сорока з ним, Гримайлом, окриленим негаданою підтримкою, попрощався, аби податися в напрямку свого шатра, він, Гримайпо, вже лагодився мчати слідом за ним до самого пекла, і його спинило тільки те, що тієї миті його наче хто вдарив у ліве коліно, змусивши рукою мацнути ногавицю й випростати ногу, перевіряючи, чи її не ушкоджено, а коли він, Гримайло, дарма що це тривало не більше секунди, знову підвів очі, височуючи серед шатер постать професора, який наче пішов під землю, то зауважив, що повітря потемніло й узялося волокнами туману, як озеро прохолодного ранку на весні, тільки з фосфоризуючим, металевішим відсвітом, і тоді, властиво, він, Гримайло, уважніше кинувши оком навколо, і зауважив, що в таборі вперше, відколи дивізійників примістили за дроти, вимкнули на ніч прожектори, і вся Київська вулиця, яка спочатку здалася йому, Гримайлові, темною й де-не-де посмугованою металевим туманом, залита зеленаво-перлямутровим сяйвом, бо на небі просто над ним, Гримайлом, висить не один, а два місяці в повні, що освітлюють табір, який поширився до самого обрію на всю рівнину, вкриту наметами всіх віків і народів, аж у нього, Гримайла, від цього стовпиша защеміло серце, не бажаючи бачити чергової, приреченої на безпросвітні тисячоліття без’язикости, мандрівки народів, і тієї ж миті він, Гримайло, угледів велетенську ступу, чи то ядерний гриб у формі ступи, далеко страшніший, ніж той, що знявся над Гірошімою, ступу, яка літала в повітрі над усім світом і вряди-годи падала на якийсь намет, знишуючи його з корінням (а кожний намет мав довге й розгалужене коріння), і йому, Гримайлові, раптом від жаху забракло віддиху, бож він здогадався: зараз на його очах ця апокаліптична ступа, від котрої йому, Гримайлові, вже дмухало біля вуха інфернальною спекою, винищить до ноги все людство, адже вона, вже затуляючи собою пів неба, наближається до шатра, де іржуть коні і де, як це він, Гримайло, звідкілясь точно знає, міститься весь український народ, хоча на вході стоїть лише Минько, який без страху дивиться вгору, дарма що ступа-гриб мітить саме на це шатро, і не тільки мітить, а й з розгону гепається вниз, аж намет лускається, однак, замість щезнути з землі, залишивши після себе глибоку вирву, котрих уже повно навколо, з намету, повз неушкодженого Минька, починає рости велетенське дерево, яке всмоктує в себе нишівну ступу з такою легкістю, з якою він, Гримало, випив би свіже яйце, дарма шо ступа встигла вже відлетіти аж на обрій, — і росте далі, вилискуючи, наче наоліяним, стовбуром, у місячному сяйві, і він, Гримайло, бачить, що дерево має грубезний корінь-ногу, котра сягає дна землі, а верхів’я — неба, і як усе дерево пихкає, видмухуючи на боки, замість гілок, велетенські продовгасті бульки, як це видмухував, отримавши з Америки в пакунку від жалісливої тітки пакетики жувальної ґуми, Степан Ріпак, який обділив хлопців скарбами заморської цивілізації, перетворивши на кілька днів усіх друзів і знайомих на жувальних штукарів, шо наввипередки змагалися, хто видме з жувальної ґуми найбільшу блідорожеву бульку, таку подібну до цих, що тепер лускалися на дереві, прориваючи всередині гілляки отвір, крізь який ставало видно шоразу новий народ, що зводить вавилонські вежі, вигрівається на пляжах і повністю або частково поринає в небуття, і всім булькам- гіллякам і самому дереву не видно краю, аж йому, Гримайлові, дедалі більше невтямки, яким робом це дерево з усіма народами тримається на одному, нехай і грубезному, подібному до ступи корені-нозі, що ходить поміж наметами, широко (ймовірно, задля рівноваги) розчепірюючи вузлуваті пальці з заскорузлими нігтями, проте коли посередині дерева раптом набубнявіють велетенські міхурі, котрі, замість луснути, вогняними серпами видовжуються до землі і, торкнувшися рівнини, перетворюються на циклопічних багряних румаків, які упираються передніми копитами в небо, а задніми в землю, підтримуючи галактичні стіни розхитаної світобудови, йому, Гримайлові, наче в протилежний бік повернувся якийсь перемикач у мозку, раптом остаточно прояснюється, що оця нога-корінь дерева, якому нема кінця, це ж сам Господь, корінь слова і корінь усього буття! — і від цього усвідомлення в нього, Гримайла, влучають одна за одною блискавки, від котрих він пробує затулитися ліктями й падає на коліна, бо це світло вганяє його в землю, а коли за деякий час, сяк-так прочумавшися, нарешті розплющує повіки, — то зауважує, як з-за обрію ширяться, звалюючи один одного, дедалі соковитіші й виші фіялково-кавунні скибки-лопухи, і там, деодин такий найясніший лопух-скибка торкається таборової брами, він, Гримайло, бачить, як робітнича сотня заїжджає вантажити діжки з вмістом таборових убиралень.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Еда, е г д а — коли Е ж е — воно, котре Ез ера – озера Е л ё й — олива, олія, використовувана для церковних обрядів Е л єн ь ^ олень j Е л и ц ы — котрі, які Е — брати Емл йти — збирати Еродій — лелека Е ф й м к а — монета Жарить — приносити жертву Жестковыйный — сильний, впертий Ж И в б т — життя Животйна — тварина Жр-ати, пожрати, пожар т и — приносити жертву, принести жертву Завйдѣть — заздрити З а в ό р а — замок на воротах чи дверях Задняя — минуле; зад Закомплетный — заштатний; зайвий, інший З а к р ό в — завіса, таємниця З а н е — бо, тому що Заплети — починати плести Заушати — дати ляпаса, обмовити З д а т е л ь (создатель) — творець Зельный — прикметник від зело — трава, зілля З е м ст і й — земний Злачный — буйнотравий, родючий, поживний Злостяжный — несправедливо збагачений Знаемость — знайомство Знаменатіися— відбиватися З р^а к — вид, образ, лице З ѣ л о — дуже, вельми З ѣ л ь н ы й — сильний, дужий И д ё, идеже — де И ж е, яже, е ж е — який, яка, яке Избодённый — поколотий, подовбаний И з в й т і е — звід, купол, плетиво И з м Ѣ т и — позбутися Износйть — породжувати И — брати Имйртос — янтар, смола Империал — грошова монета И м Ѣ я ш е — мав, мала И н д Ѣ — в Іншому місці Ипостась — інобуття, інший , образ И с к о н ѣ — віддавна Йста — суть, сутність Исход — кінець I а с п и с (яспис) — яшма, коштовний камінь I м п ё т — поштовх, порив ‘ Гн в ё η ц і я — винахід, відкриття Кадь-— діжка, бочка Калуга — брудне місце, болото, калюжа Камка— тканина, мереживо на тканині Камо — куди Капищ е— місце служіння божеству, поганський храм Касі а, касі я – ароматична речовина для ритуального помазання Квал итет — властивість, якість Кваснины — кислий хліб К е н т р — центр К ё ф а, к й ф а— гора, скала, гавань К и в от (кіот) — скринька, де іудеї зберігали так звані [ божі заповіді (скрижалі завіту); поставець для ікон К и р X а (кирка) — церква К ί й ж д о — кожний Класи — колосся К л и р (клер) — служитель церкви Ключй м ы й — зручний, вигідний Книгочій — книжник, письменна людина К о в — злий задум, змова К о к о ш — півень, курка Конкор ді я — згода К о р в а н (карнавка) — церковна кварта для збирання грошей К о р и ф а — голова, вершина Коси к — чорний дрізд К о с и ѣ т и — затримуватись, коченіти Κ^ό ти — тепле взуття Кошница — корзина Крастёль — перепел Кров — скарб Кров гроздова — вино, сік Крутень — сніп, пук соломи Крын, крин — квітка, польова лілія Купно — разом, спільно Кураж — веселість, невимушеність, хороший настрій JI а й н ό — гній, нечистоти Ластовйца — ластівка Л а т в ы й — легкий Л ё к с и к — словник Лесть — обман, краса Лик — лице, образ, хор Л й с т в і е — листя Лиценціат — відпущений Л о б — череп, чоло Ловйтва — полювання, здобич Ложёсна— утроба матері Локоть — міра довжини Луза — лузга, кошик Лузан — горіх, мішок Лука — дуга Луча — промінь, спис Л Ѣ п|о — добре, гаразд Лѣствица — драбина Лѣторасль — гілка, потомство, молоде пагіння Лютѣ, люто — зло, жорстоко, важко Лядины — кущі, чагарники Маргарит — перлина, коштовний камінь Матёрый — материальний Мечётный — уявний, примарний, спокусливий Минавёт — менует (танок) М й р о — пахуча речовина, смола дерева мірри М н й т и — думати, гадати М н я щ е — вважаючи М оті л а — гній, покидьки, хвороба шлунку М р ё ж и — сіті М у с и к ί я — музика Муст — сік Мыза — хата М ы т а р — збирач мита, податей, дріб’язкова людина Навклир — керманич, хазяїн корабля Над есн о — направо Нагіёрсник — друг, товариш, близька людина Н а р д — колосиста ароматна індійська рослина Н а р ό к — рішення, клятва Начатки — початок, основа, намір Негли — нехай, може, якщо Н е ж е — ніж Неключимый — непотрібний Неплоды — бездітна заміжня жінка Нетопыр — летюча миша, кажан Н и ж е – ні Ничтоже — ніщо Н о щ ь — ніч Нудити — спонукати, примушувати Н ы — нас Н ѣ с м ь — не є Н ѣ с т ь — немає Н ѣ ч т о — трохи Н ы р и щ е — нутро Обаче — однак, проте О би новаться — сумнів, сумніватися; побоюватися-О б ό н п о л — по обидва боки Образовати — зображати, позначати Обуял ы й — зіпсований О б у я т и — позбавити розуму Объюрбдѣти — збожеволіти О в — той О г л а г ό л ь н и к — оббріху-вач, наклепник Огнѣвйца — гарячка, лихоманка Огнету ш еніе — гидота, сором Ограда — огорожа, сад, город Одесную — праворуч, з правого боку О д р — ложе, постіль О з р Ѣ т и — оглянути Окаевать — засуджувати, проклинати Он, онъма —той, який, тими, якими О н π ό л — по сю сторону Опасный — обережний, застережний Опійство — пияцтво Оплазйвый — занадто допитливий О π ό н а — покривало Оприснок, опрѣснок — прісний хліб Оселка — брусок Остуда — немилість, збайдужіння Отрйнути — відкинути Отщетиться — позбутися, потерпіти Очеса — очі О ш и б — хвіст Ошую — ліворуч, з лівого боку Пажить — пасовисько Пазнбгть — ніготь Па кетбот — човен Паки — знову Параклйт — назва святого духа, утішника П а р д — барс Паче — більше Пер с ть — плоть, глина, земля, пил Петра — скала, камінь П е щ ь — піч П і к т у р а — живопис, картина П н ы й — забур ’янений П л і ό т к а — плітка, плетінка, сітка Побдѣти — пильнувати Подвйгнутися — поворушитися Подлый — простий, низького походження Подъят и, подъях — підняти, підняв Подсада — засідка Поел й ку — оскільки Позор — видовище, вистава П о к ό л ѣ — поки Π ό л н і й — польовий Полушка — одна четверта копі йки Помавать — рухати, говорити жестами Понеже — оскільки Порты — одяг, штани П о р ф й р а — верхній урочистий одяг Послѣжди — згодом, потім, в кінці Ποτό лику — постільки Потщатися — поспішити, намагатися Пояти — взяти Предний — перший, майбутній Презорчивый — гордий Пр е лесть — обман, спокуса Пресельник — іноземець, переселенець П р е с л й ч н ы й — прекрасный Прйпутень — дурень, дикий голуб Присно — завжди, постійно Притвор — вдавання Пр иточити — навести як доказ, послатися, додати Приточник — укладач притч, оповідач притч Прободѣть — проколоти Прогностика — передбачення Прозябать — проростати, зростати Прорцыти — мовити, сказати П р у г л ό — петля, тенета П р я — суперечка, полеміка, диспут Пустйнь — монастир, скит, пустище Пщевати — думати, уявляти Р а д е н і е^— старанність Разботѣть — зробитися жирним, роздобріти Р а з в Ѣ — крім Разгласи ый — несхожий, протилежний Р а з д ό X — відпочинок Рало — плуг Рамѣно, рамѣ — плече, плечі Р а ч е н і е — старання Ревновати — змагатися, турбуватися Регул ка — правило Ректи, р ц ы, р ѣ X — сказати, і скажи, сказав Рифм — ритм Р у г а — лляна одежа Свидѣнія – одкровення, божий промисел Свищ — пустий С в о л ό ч ь — суміш, щось заплутане Свѣтлозрачный — світлоокий, осяяний С е д м ή ц а, седмиця — тиждень, сім днів, сім років Сельний — польовий, сільський, населений Сій — цей Сила — мораль Симфонія — співзвучність, гармонія, твір С и р а н і я — черево С и р й щ е (сырйще) — шлунок, чрево С и р Ѣ ч — тобто С й ц е — так С і к е р а — хмільний напій С к в а ж н и — печери С к й м е н — , левеня С к й н і я — шатро, похідний храм; священне місце ізраїльтян Скипетр — знак влади С к ό р к а — шкіра Скудельничєство — гончарство Скудельний — глиняний, неміцний, слабкий Сличенный — згорблений, скорчений Смирна — ароматна смола Смирнйнскій — прісний хліб Смоквы — фіги, винні ягоди Снабдѣвать — постачати С и Ѣ д ь — їжа Сн ѣсти, сн ѣдати —з ’їсти, з · їдати Соз иж дать — створювати Солило — блюдо С ό н і е — сон Сонм — зібрання, скупчення Сот — мед С р ѣ с т и — зустріти С р я щ — мор, зараза Стакти — смола, пахуча речовина Статочный — доступний, маєтний С т е з ь — стежка, шлях Стогны — широкі вулиці, площі Стрекало — вістря Стр ѣтать — зустрічати Стропотный — лукавий, нерівний, важкий С т у д — сором, ганьба Студенец — криниця, джерело, колодязь Стяжать — придбати Стѣнь, стень — тінь Субтильность — тонкощі, деталі Сугубый — подвійний, об-ширний Сый (сій) — сущий Сѣдалище — стілець С Ѣ м о — сюди Тажде — та ж сама Т анчить — танцювати Тать — злодій, розбійник, грабіжник Татьба — крадіжка, розбій Тварь — личина, зовнішній ^ вигляд, обличчя, істота Текти, течи — прагнути Тектонський — будівничий, теслярський Тимпан— барабан, бубон Типик — статут монастир я Т 6 к м о — тільки Толк — значення, тлумачення, сенс Торжище — ринок, зібрання Точію — тільки Точность — істина Тук — жир, родючий грунт, родючість Ту л – сагайдак Ту н е — дарма Тід ета — суєта, даремність, марність Ублажйти — поздоровити, задовольнити Убо — отже, бо Увѣдати — дізнатися У в Ѣ е ш — пізнаєш У д — член тіла У д и ц а — вудка Удовляти — задовольняти У д о л ь — долина, низовина Уж, у ж и — ланцюг, мотузка, ланцюги У к р у X и — крихти, шматки У мер ы й — померлий Умѣетность — мудрість, уміння У м Ѣ Т Ы — гній Усерязи — сережки У стн Ѣ — вхід, вуста У сиритися — прокиснути, зробитися сировидним, зіпсуватися Ф ар си с — коштовний камінь Флейтуза — флейта Ф у р і а — лють, помста Хвр істие — хворост, лоза, чагарник Хинський — китайський X л я б ь — простір, глибина, безодня х Храмина — дім ЦГркуль — коло, кїльце Цѣвнйца — сопілка Ц ѣ л ь б а — лікування Ч в й н е ц — посуд Червлений — багряний, червоний Ч е с ό — чому Чресла — стегна Шабаш — відпочинок, субота Ш е л у X а н и — ті, що бачать лише зовнішність, лузгу Шеляг — назва дрібної монети Ш й п о к — кущ троянди, гранатове дерево Шкарбутик — кривоногий Ш у і й — лівий Ш ы п — колючка Ю — її Ю ж и к — родич Юница — дівчина; телиця, ялівка Юнца — юнак Юрта — зграя, юрма Ютка ~ одяг Ю ф т ь — особливий сорт м ’я-кої шкіри Ю ф т а — кофточка Я — йому, їй Явить — видати, проказати Ядейный — їстівний Ядро, я т р о — нутро плода, печінка Я Д ы й — той, хто їсть Я Д ь — їжа, пожива Я з в е н — поранений Языки — язичники, погани Я скин а, яскйня — печера Я с т и, ямы — їсти, їмо Я т и — взяти, захопити в полон ЗМІСТ Est quaedam maerenti flere voluptas .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Зміна напрямку руху вздовж трає к- торії на протилежний спричинює зміну знака роботи (кут α замінюється на απ − і cos α змінює свій знак). Тому робота ко н- сервативної сили при переміщенні матер і- альної точки вздовж замкненої траєкторії L (1-а-2-b-1) тотожно дорівнює нулю: 0AA)rd,F( 1221 ba L =+= −−−−∫  .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”