1. Психологічна та психотерапевтична теорія, заснована Зигмундом Фрейдом, що розглядає несвідомі психічні процеси, особливо сексуальні та агресивні інстинкти, як основну причину розвитку особистості та невротичних розладів.
2. Філософсько-культурологічна концепція, що застосовує ідеї психоаналізу Фрейда для інтерпретації явищ культури, мистецтва, релігії та соціального життя.
3. У розмовній мові — іронічне або несхвальне позначення тенденції надмірно пояснювати будь-які вчинки або явища прихованими, здебільшого сексуальними, мотивами.