увиснути

1. Зачепитися за щось, застрягнути в положенні, коли верхня частина тіла або предмета спрямована вниз, а нижня закріплена або підперта.

2. Зависнути в повітрі, перебувати в стані непевної затримки або очікування, часто у переносному значенні (наприклад, про справу, рішення).

3. (Розм.) Знайтися в скрутному, безвихідному становищі; опинитися в залежності від когось або чогось.