увід-вивід

1. (у комп’ютерній техніці) Процес передачі даних між центральним процесором комп’ютера та зовнішніми пристроями (накопичувачами, монітором, клавіатурою, мережею тощо); сукупність операцій, каналів та пристроїв для такого обміну.

2. (у програмуванні) Розділ програми або функціональний блок, що відповідає за отримання вхідних даних (увід) та видачу оброблених результатів (вивід).

3. (у електроніці та автоматиці) Порт, роз’єм або логічний інтерфейс, призначений для підключення зовнішніх пристроїв з метою обміну сигналами та даними.