1. Дієслово доконаного виду, похідне від “бігати”. Означає: почати бігати, набути звички або навички бігати; провести деякий час у біганні.
2. (У спеціальному, переважно технічному контексті) Ввести, вставити, вмістити щось кудись, зазвичай із зусиллям або щільно (наприклад, убігати кільце у канавку, убігати палець у кільце).