упірка

1. (діал.) Дійменник, що вживається в значенні “опірка” — залишок, недогризок, наприклад, яблука чи іншого плоду.

2. (діал.) Те саме, що “опірка” — невеликий шматочок чогось, що залишився після гризіння або відкушування; огризок.