Узапліш — прислівник, що вживається в західних говірках української мови (зокрема, бойківських) для позначення дії, виконаної навпомацки, наосліп, не бачачи, орієнтуючись лише на дотик.
Узапліш — у власних назвах (наприклад, у фольклорних текстах або літературних творах, що використовують діалектизми) може вживатися як характеристика способу дії персонажа, що підкреслює його дії в темряві або без зорового контролю.