шкурлат

Тлумачення із “Словника української мови”* ШКУРЛ А Т , а, ч., розм. Шматок шкури (у 1, 2 знач.). Опанасенко розв’язав в’язанку і вийняв звідти скручений сувоєм шкурлат ( Стельмах , Вел. рідня , 1951, 714); *У порівн. ” Чого воно їжиться ? чого дметься , як шкурлат на жару ?” – думав собі хурман (Свидн., Люборацькі, 1955, 116); // рідко . Те саме , що шкурат я нка . Він бачив сотні людей . Вони , мов на спасіння , надіялися на цю землю , яку одним розписом може відірвати од них цей красень [Кульницький] в шкурлаті ( Стельмах , II, 1962, 141).