1. (у поліграфії) спосіб відтворення тонових зображень шляхом перетворення суцільного тону на систему точок різної величини або густини, що створює ілюзію напівтонів при друці.
2. (у комп’ютерній графіці) процес накладання тіней, напівтонів або кольору на зображення для надання йому об’ємності та рельєфності.
3. (у мистецтві, застаріле) техніка нанесення штрихів або точок для передачі світлотіні, об’єму або фактури в малюнку чи гравюрі.