1. (історичне) Легка кавалерійська частина в арміях деяких європейських держав (переважно у Франції та Пруссії) у XVII–XIX століттях, озброєна шаблями та пістолетами, що виконувала розвідувальні та патрульні завдання.
2. (переносне, розмовне) Людина, яка поводиться зухвало, хвалькувато, з удаваною сміливістю; залицяльник, волоцюга.