упомку — форма родового відмінка однини іменника упомка, що вживається після прийменників “з”, “до”, “з-за”, “з-під”, “без”, “для”, “ради” та інших (наприклад: “не було згадки й упомку”, “не лишилося й упомку”).
упомка — (заст. або діал.) коротка згадка, згадування про когось або щось; увага, пам’ять (наприклад: “ніхто про нього й упомки не зробив”).