1. (у фізиці, про випромінювання) Такий, що містить хвилі з частотами, вищими за частоту фіолетового кольору видимого спектру; що лежить за межами видимого світла у бік коротших хвиль.
2. (у біології, про мікроскопію) Пов’язаний із використанням ультрафіолетового світла для отримання зображення, заснованого не на поглинанні, а на люмінесценції (світінні) об’єкта.