Ультрапоруватість — властивість матеріалів (зокрема, пористих твердих тіл, таких як активоване вугілля, цеоліти, метало-органічні каркаси тощо), що характеризується надзвичайно високою питомою поверхнею та наявністю дуже дрібних пор (ультрапор) розміром менше 2 нанометрів (мікропори за класифікацією IUPAC), що зумовлює їхню високу адсорбційну здатність.
Ультрапоруватість — ключова характеристика вчених матеріалів у хімії, фізиці та матеріалознавстві, що визначає їхню ефективність у процесах молекулярного ситування, каталізу, газосепарації та зберігання газів (наприклад, водню чи метану).