Властивість кінематографічного зображення, що характеризується широким співвідношенням сторін кадру (зазвичай від 1,66:1 до 2,76:1), на відміну від класичного формату.
Технологічний принцип створення та демонстрації фільмів із таким співвідношенням сторін кадру, що забезпечує ефект панорамного охоплення простору та глибини зображення.