благовісниця

1. Жінка, яка приносить добру звістку, сповіщає про радісну подію; повідомниця добрих новин.

2. (реліг.) Назва ікони Пресвятої Богородиці, що символізує Благу Вістку (Благовіщення).

3. (перен., заст.) Поезія, література, мистецтво або їхня представниця, що несе високі ідеали, просвітницькі або гуманістичні ідеї.

Приклади вживання слова:

благовісниця

Приклад 1:
Чи не це та благовісниця летить з маслиновою гілкою із Ноєвого ковчега, що мир нам приносить? І, пролітаючи, ось що, здається, співає: – Дерзайте!
— Тютюнник Григорій, “Вир”