1. (Шива) У індуїзмі — один з головних богів тріади (трімурті), бог-руйнівник і відновлювач світу, покровитель аскетів; часто зображується з третім оком на чолі, з місяцем у волоссі та річкою Ганг, що витікає з волосся.
2. (Шива) У шиваїзмі — верховне божество, що уособлює космічну свідомість, абсолютний початок та кінець усього сущого.
3. (шива) У юдаїзмі — семиденний період глибокого жалобу в домі померлого, коли родичі не виходять з дому, а відвідувачі висловлюють їм співчуття (від івр. שִׁבְעָה — «сім»).