1. Дія за значенням дієслова “утотожнювати”; встановлення тотожності, повної відповідності між кимось або чимось, сприйняття однієї особи чи явища як іншої.
2. (У психології) Механізм психологічного захисту або несвідоме наслідування, при якому людина частково або повністю переносить на себе якості, риси, почуття чи моделі поведінки іншої особи чи групи.
3. (У філософії, логіці) Встановлення тотожності, логічної рівності між поняттями, об’єктами чи судженнями; розглядання їх як однакових за певною ознакою.