утверджувати

1. Надавати чомусь офіційного статусу, закріплювати, приймати як обов’язкову норму (про рішення, закон, план, посаду тощо).

2. Переконуватися в істинності, правильності чогось; переконувати когось у цьому, доводити щось.

3. Робити міцним, стійким, міцно встановлювати, зміцнювати (фізично або в переносному сенсі).

4. Робити певну думку, погляд, принцип непохитним, незмінним; вселяти, закріплювати в свідомості.

Приклади:

Відсутні