берг-привілея — історичний документ, законодавчий акт (привілей), виданий у 1722 році російським імператором Петром I, який регулював гірничу справу та металургійне виробництво в Російській імперії; закріплював право держави на надра та встановлював порядок видобутку корисних копалин.
берг-привілея — загальна назва для законодавчих актів у галузі гірничого права в Російській імперії XVIII століття, що надавали певні права та пільги приватним особам для пошуку корисних копалин і будівництва заводів.