1. Властивість того, що відбувається або існує без перерв, зупинок, перешкод; неперервність, постійність.
2. У математиці — властивість функції, яка полягає в тому, що малі зміни аргументу призводять до малих змін значення функції; також — властивість множини, яка містить усі свої граничні точки.
3. У техніці та природничих науках — властивість процесу, потоку, середовища або об’єкта, яка характеризує відсутність розривів, стрибків або раптових змін у часі чи просторі.