1. (геоморфологія) тип сильно розчленованого ерозійного рельєфу, що складається з густої мережі глибоких ярів, балок, вузьких гряд та піків, утворений у пухких породах (пісковиках, глинах, лёсах) в умовах посушливого клімату; “дурні землі”.
2. (переносне значення) будь-яка безплідна, спустошена, важкопрохідна місцевість або територія, непридатна для життя та господарської діяльності.