обійстя

1. Те саме, що обійстя — діалектний варіант слова, що позначає садибу, господарські будівлі разом із прилеглою ділянкою землі; подвір’я.

2. У західних регіонах України — назва села в Тернопільській області, а також історична назва колишнього села (нині у складі смт Отинія) в Івано-Франківській області.

Приклади:

Приклад 1:
Без віри в кінцеве спасіння — обійстя істини — раю не бачити, як своїх вух! Ця важлива догма зближує зороастризм з ісламом і християнством.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Приклад 2:
«Заповзає вуж в своє обійстя…» Заповзає вуж в своє обійстя… Де тут Єва? Де її повісма?
— Кіяновська Маріанна, “Бабин Яр. Голосами”

Приклад 3:
III Обійстя у соннім підміським селі — Сади, і сади, та левади, — Набої, що ти їх збирав на ріллі, І школа — леговище зради. Та ось по кількох невиразних роках Ти вже гімназистом у Львові, — Де стерла дбайлива, услужна рука Всі плями пролитої крови.
— Невідомий автор, “105 Oleh Olghich Vybranne”