обезглавлений

1. Позбавлений голови, з відтятою головою (про людину, тварину або їхні тіла).

2. Переносно: позбавлений керівництва, лідера або центрального органу управління, що призводить до безладу або бездіяльності (про організацію, рух, державу тощо).