1. (геологія, океанографія) Зона морського дна, що відповідає схилу материкового шельфу (континентальному схилу) і простягається від нижньої межі неритичної зони (зазвичай на глибині 200–500 м) до початку абісальної зони (приблизно до глибин 3000–4000 м).
2. (екологія) Сукупність середовищ існування (біотопів) та організмів (біоценозів) у межах однойменної глибинної зони світового океану, що характеризуються відсутністю світла, стабільно низькою температурою води та високим тиском.