1. (мед.) Патологічний стан, що характеризується підвищеним рівнем кетонових тіл (ацетону) у крові та сечі внаслідок порушення вуглеводного обміну, найчастіше при декомпенсованому цукровому діабеті або тривалому голодуванні.
2. (хім.) Процес утворення кетонів шляхом окиснення відповідних сполук, зокрема вторинних спиртів.