басма

1. У середньовічній Русі та деяких інших слов’янських землях — тонка металева (золота, срібна) пластина, фольга, яка використовувалася для тиснення, оббивання або наклеювання на поверхню з метою прикрашання ікон, рукописних книг, предметів культу.

2. У кримінальному жаргоні — документ, що посвідчує особу, а також паспорт або інша офіційна довідка.

Приклади:

Відсутні