оклюзія

1. (мед.) Повне закриття просвіту порожнистого органа (наприклад, кишки, судини) внаслідок закупорки, звуження або здавлювання.

2. (метеор.) Заключна стадія розвитку циклона, коли теплий фронт наздоганяє холодний, тепле повітря витісняється вгору, а на земній поверхні утворюється складний фронт оклюзії (оклюзійний фронт).

3. (лінгв., фонет.) Повне закриття проходу в голосовому тракті для утворення зімкнутого приголосного звука (наприклад, [п], [т], [к]).

Приклади:

Приклад 1:
Прикуси, оклюзія.
— Невідомий автор, “017 Bilash Vp Anatomiia Opornorukhovogo Aparatu Splankhnologiia Tech”