1. (фіз.) Властивість рідини або газу, при якій їх густина залежить лише від тиску, а не від інших термодинамічних змінних (наприклад, температури).
2. (геофіз., метеор.) Стан атмосфери або океану, при якому поверхні рівного тиску (ізобари) та поверхні рівної густини (ізопікни) або температури (ізотерми) збігаються, що виключає виникнення термічного вітру.