1. У психіатрії та психології — стійке зниження настрою, емоційна притупленість, бідність почуттів, що характеризується втратою здатності переживати радість, задоволення, зацікавленість (ангедония) та часто супроводжується загальним зниженням психічної активності; один із ключових симптомів деяких депресивних та шизофренічних розладів.
2. У ширшому, неклінічному вжитку — стан глибокої апатії, емоційної спустошеності та байдужості до навколишнього світу.