барвінок

1. Багаторічна трав’яниста рослина родини барвінкових зі стійкими блискучими листками та блакитними, рідше рожевими або білими квітками, що часто використовується як декоративна та ґрунтопокривна рослина; також відома як зілля від недуг у народній медицині та як символ пам’яті та життя у фольклорі.

2. Назва поширеного народного пісенного мотиву або жанру ліричної пісні, що часто будується на символічному порівнянні дівчини з цією квіткою.

3. Переносно: про стійку, нев’янучу красу, молодість або кохання (зазвичай у виразах на зразок “вічний барвінок”, “барвінок молодості”).

Приклади:

Приклад 1:
Якби я мала живущі сльози, я б зросила землю, барвінок би зростила невмирущий на сій могилі. А тепер я вбога, мій жаль спадає, наче мертвий лист… Куць Жаль не пристав мені, а все ж я мушу признатися — таки старого шкода, бо він умів тримати з нами згоду.
— Українка Леся, “Лісова пісня”