обновник

1. (заст.) Той, хто обновляє, відновлює щось; реставратор, ремонтник.

2. (перен., заст.) Той, хто вносить оновлення, нові ідеї; реформатор, новатор.

3. (рел.) Той, хто дає нове життя, духовно відроджує; у християнській термінології — про Ісуса Христа як того, хто обновив людську природу.

Приклади:

Приклад 1:
Як обновник і побільшитель репертуару, поширив він значно наш театральний виднокруг (ввів оперу, півсотні перекладених драм ÎÑÈÏ ÑÒÀÄÍÈÊ446 / Ðîçä³ë 2.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”