баня

1. Спеціальна споруда або приміщення, обладнане для миття та оздоровчих процедур, де використовується пара та сухе або вологине тепло (наприклад, парна баня, фінська сауна).

2. Застаріла назва лікарні, особливо для хворих на заразні хвороби (наприклад, чумна баня).

3. Розм. про сильну спеку, духоту або ситуацію, коли когось сильно дорікають, лають (наприклад, “у кімнаті справжня баня”, “влаштувати комусь баню”).

4. Військ. жарг. суворе покарання, гауптвахта.

Приклади:

Приклад 1:
і — як апофеоз душевної муки Максима — прокляття з його вуст: до небес, до Бога, у безвість («Най тобі оця синя баня так потріскає, як моє серце…»). Усе ж богоборчий пафос Максимових слів аж ніяк не є спробою, умовно кажучи, скинути Небесного волостелина з його престолу.
— Зеров Микола, “Камена”

Приклад 2:
Блакитна баня спускається все нижче i нижче… налягає на тiло, гнiтить повiки… Так солодко, спокiйно… Не встав би й на суд страшний, не звiвся б i до долi… А небо все нижче та й нижче… пестить, обiймає… зорi лоскочуть, немов цiлують. Душа розпустилась в блакитi, тiло прилипло до призьби i тане, як вiск на вогнi.
— Самчук Улас, “Марія”