Властивість або стан бути опосередкованим; наявність проміжної ланки, посередника між джерелом дії та її результатом, між причиною та наслідком.
У філософії та логіці — характеристика мислення, пізнання або зв’язку, що здійснюється не безпосередньо, а через ряд проміжних ланок, понять або умовиводів.