опорочити

1. Зробити когось порочним, безчесним, заплямувати чиюсь репутацію; ганьбити, дискредитувати.

2. (переносно) Позбавити щось чистоти, незайманості, високої цінності; збезчестити, заплямувати.

Приклади:

Приклад 1:
Коли вона почала вголос ремствувати на те, що влада нехтує заповідями давніх мудреців, він прислухався до поради чиновника Лі Си затулити рота тим, хто «просторікує про давнину, щоб опорочити сучасність», і подав невдоволеним пам’ятний урок — спалив майже всю кон- фуціанську літературу (пощадив лише медичні, сільськогосподарські та астрономічні трактати), живцем закопав 460 учених-конфуціанців, тисячі інших кинув на каторжне будівництво Великої Китайської стіни. Опозиція після цього, зрозуміло, принишкла.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”